Пн-Пт 09:30 — 17:30

ЛІГА:ЗАКОН БУХГАЛТЕРУ НОВИНИ ТИЖНЯ

ЛІГА:ЗАКОН БУХГАЛТЕРУ НОВИНИ ТИЖНЯ

12.07.2021 1. Оновлено реквізити фіскального чека РРО/ПРРО
Мінфін наказом № 329 затвердив зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів ( далі – Положення № 13).

Зазначені зміни набрали чинності 1 липня, але при цьому:
• до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;
• до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Загалом, суть змін полягає в такому:
• у новій редакції викладено розділ 2 Положення № 13 "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" та розділ 3 "Фіскальний касовий чек видачі коштів";
• Положення № 13 доповнено новим розділом 8 "Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі";
• у додатках до Положення:
o викладено у новій редакції додаток 1 "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" (форма №ФКЧ-1) та додаток 2 "Фіскальний касовий чек видачі коштів" (форма №ФКЧ-2);
o у додатках 3-6 у відмітках після слів «розрахункових документів» доповнено словами «/електронних розрахункових документів»;
o додано новий додаток 7 "Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі" (форма №ФКЧ-5).

Розлогіше про це – у ситуаціях для бухгалтера Фіскальний касовий чек видачі коштів та Фіскальний касовий чек на товари

2. Компенсувальні ПДВ-зобов'язання
У п. 198.5 ПКУ наведено ситуації, за яких платник ПДВ зобов'язаний нарахувати компенсувальні податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Так, це відбувається, коли придбані з ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначено для їх використання або їх починають використовувати:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташовано за межами митної території України (абз. "а" п. 198.5 ПКУ);
2) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (абз. "б" п. 198.5 ПКУ).
3) в операціях, які здійснює платник податку в межах балансу платника податку, зокрема передання для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів (абз. "в" п. 198.5 ПКУ);
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абз. "г" п. 198.5 ПКУ). Ця норма не поширюється на випадки, передбачені п. 189.9 ПКУ, тобто коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідують за самостійним рішенням платника податку й таку ліквідацію для цілей оподаткування розглядають як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче за балансову вартість на момент ліквідації.
Але усі ці випадки мають винятки й ігнорування їх може призвести до нарахувань ПДВ контролюючими органами. Уникнути цього допоможе тема номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

3. Кадрова документація
Наразі одним із найбільших страхів бізнесу є перевірки Держпраці, завдяки яким можна потрапити у халепу, що має сумовий вираз значно вищій за деякі податки. Звести цей страх до мінімуму допоможе всього - навсього правильно оформлена кадрова документація, якій присвячено тему тижня сервісу ІНТЕРБУХ.

4. Справедлива вартість в обліку бюджетної установи
Визначити справедливу вартість може спеціально створена комісія бюджетної установи. Залучати для цього незалежного оцінювача не обов'язково.
Організацію роботи (права, обов'язки тощо) і склад такої комісії потрібно затвердити окремим розпорядчим документом бюджетної установи.
Також керівник установи може доручити визначення справедливої вартості і постійній (робочій) інвентаризаційній комісії або ж уповноважити окремого компетентного працівника.
Спеціальних настанов щодо того, як саме визначати справедливу вартість того чи іншого об'єкта, законодавчо не встановлено. Окремі орієнтири є хіба що для біоактивів і сільгосппродукції.
Утім, найчастіше справедливу вартість прив'язують саме до ринкової вартості того чи іншого активу. Воно й логічно, зважаючи на те, що справедлива вартість за визначенням є вартістю, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату.
Водночас вартість (ціну) активу бухстандарти пропонують шукати саме на активному ринку.
Розлогіше про це – у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН "Справедлива вартість в обліку бюджетної установи: хто, коли та як визначає ".




Повернення до списку