Пн-Пт 09:30 — 17:30

Розрахункові операції через РРО (ПРРО)

Розрахункові операції через РРО (ПРРО)

23.10.2020

Часткова передоплата за товар карткою, остаточний розрахунок – на пошті: як продавцю провести розрахункові операції через РРО (ПРРО)?

 

Податківці надали відповідь на запитання, яким чином СГ-продавець повинен провести розрахункові операції через РРО або ПРРО, якщо, за домовленістю сторін, покупець здійснює через мережу Інтернет (із застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших) часткову оплату за товар, а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні?

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пп. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

• проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13  (далі – Положення № 13). Відповідно до п. 2 розд. ІІ цього Положення фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18 фіскального чека).

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Згідно з п. п. 1 та 5 розд. VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння НБУ вiд 05.11.2014 р. № 705 (далi – Положення № 705), документи за операцiями з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ) та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi та мають статус первинного документа і можуть бути використанi пiд час урегулювання спiрних питань. В той же час відповідно до роз’яснення НБУ (лист від 28.11.2019 р. № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Враховуючи викладене, якщо, за домовленістю сторін, покупець здійснює через мережу Інтернет (із застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard чи/або інших ЕПЗ) часткову оплату за товар, а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні, то суб’єкт господарювання – продавець зобов’язаний провести через РРО розрахункову операцію на повну суму покупки з використанням режиму попереднього програмування найменування (для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів, обліку їх кількості, форми оплати із зазначенням суми, що сплачена авансом «передоплата товарів» та суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення «післяплата».

 Роздрукований касовий чек, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «попередня оплата» та «післяплата», укладається в поштове відправлення.

При цьому залишок несплачених коштів, які пошта повинна стягнути за дорученням відправника з адресата, в момент отримання товару покупець вносить для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати остаточної суми товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення.

Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.03.

Нагадуємо, що розробник M.E.Doc пропонує своїм користувачам чудову альтернативу класичним РРО – програмний комплекс Cashalot та хмарний сервіс для підприємців «СОТА Каса».

Про позицію ДПС щодо використання РРО при Інтернет-банкінгу та про те, як заповнити Заяву про реєстрацію програмного РРО у M.E.Doc, читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.

 

 


Возврат к списку