Пн-Пт 09:30 — 17:30

ЛІГА:ЗАКОН ЮРИСТУ НОВИНИ ТИЖНЯ

ЛІГА:ЗАКОН ЮРИСТУ НОВИНИ ТИЖНЯ

30.08.2021 1. Верховний Суд визнав роздруківки з Viber допустимим доказом
У справі № 753/10840/19 позивачка звернулась до суду із заявою, у якій просила, зокрема, видати обмежувальний припис терміново на 6 місяців, яким заборонити колишньому чоловіку вести листування й телефонні переговори, та у будь-якій спосіб спілкуватися або контактувати через інші засоби зв'язку з нею та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб.
Рішенням місцевого суду, залишеним без змін в апеляції, видано обмежувальний припис відносно колишнього чоловіка позивачки. Касаційний цивільний суд ВС у постанові у справі № 753/10840/19 від 13 липня 2020 року погодився із таким висновком, вказавши таке.

У частинах першій, третій статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження заявлених вимог позивачка надала скріншоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, які суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.
Встановивши, що зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які відповідач застосовує у переписці з колишньою дружиною та малолітнім сином, дає підстави для висновку, що його дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у заявника побоювання за свою безпеку та безпеку своїх рідних і завдає шкоди психічному здоров'ю, в першу чергу, малолітнього сина сторін, судом обґрунтовано заборонено колишньому чоловікові вести листування, телефонні переговори та у будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв'язку з позивачкою та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб.

Державна податкова служба у консультації № 722/ІПК/99-00-18-03-03-06 розповіла про деякі особливості повернення коштів, помилково перерахованих контрагентом на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ підприємства. У тому випадку, коли платник податку перераховує на поточний рахунок наявної на електронному рахунку суми коштів, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за наслідками звітного періоду, і суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ заяву, згідно з якою такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого він зазначає в заяві.

Щодо визначення податкових зобов'язань підприємством, у випадку перерахування контрагентом коштів на рахунок Підприємства в СЕА ПДВ ДПС роз’яснила, що платник податку під час одержання коштів від контрагента, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти й зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому, одночасно на дату повернення коштів підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН одержувачем коштів. І якщо в платника податку немає договірних відносин з особою, від якої одержано кошти, у такому разі обов'язок нарахування податкових зобов'язань із ПДВ у такого платника податку не виникає.

2. Верховний Суд вказав, що не є належним доказом сплати судового збору
КАС ВС вказав, що згідно з частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду.
Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Разом із тим, як встановлено судом апеляційної інстанції у справі № 160/5879/20, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи.
Верховний Суд зазначив, що подане платіжне доручення, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджено зарахування судового збору у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України та відсутня інформація про той номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.
Про це йдеться в постанові у справі №160/5879/20 від 05.08.2021.

Повернення до списку