Пн-Пт 09:30 — 17:30

ЛІГА:ЗАКОН ЮРИСТУ НОВИНИ ТИЖНЯ

05.07.2021 1. Податкові застереження в договорі: tax gross-up – бути чи не бути?
Податкові застереження за своєю суттю є положеннями договору, які дають змогу сторонам урегулювати можливі податкові наслідки й потенційні податкові ризики їх відносин.
При цьому, звісно, податкові застереження, викладені в договорі між сторонами, не можуть змінювати встановлений державою публічний порядок сплати податків.
Податкові застереження можна сформулювати, наприклад, як положення, які встановлюють, що контрагентові має бути компенсовано податок, що підлягав утриманню на території певної країни, або як положення, які визначають механізм компенсації контрагентові донарахованих податкових зобов'язань як збитків або ж в інші способи.
Таким чином, наприклад, у першому випадку податкове застереження може бути елементом ціноутворення за договором.
Зокрема, знаним у бізнес-практиці податковим застереженням (т. зв. tax gross-up clause) можна вважати умову договору, згідно з якою особа, яка здійснює платежі за договором, повинна сплатити на користь отримувача додаткову суму коштів для того, щоб компенсувати суму податку, яка підлягає утриманню з такої виплати. Наприклад, боржник за кредитною угодою, укладеною з нерезидентом, зобов'язується компенсувати йому суму податку на репатріацію, утриманого з відсотків за позикою. Таке положення надає отримувачу впевненості, що він фактично отримає саме ту суму, яку передбачено договором (тобто ту суму коштів, яку б він отримав, якби жодні суми податку не підлягали вирахуванню з доходу, що виплачується на його користь).
Така умова договору, зокрема, може забезпечити контрагенту-нерезиденту більш комфортні умови ведення бізнесу в разі необізнаності з українським податковим законодавством і в реаліях його мінливості. Водночас, певно, податкове застереження такого змісту перекладає податковий тягар із кредитора на боржника-резидента.
Більш детально про те, які підводні камені можуть бути приховані у використанні податкових застережень читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 17.06.2021

2. Директор завжди відповідає за податкові борги - рішення ЄСПЛ
Співкерівник юридичної особи, нехай він навіть і не знає про невиконані податкові зобов'язання, все одно буде нести відповідальність за борги компанії. І порушення презумпції невинуватості тут немає.
Відповідний висновок міститься у рішенні «Бусуттіл проти Мальти» (заява № 48431/18).
Антоніо Бусуттіл певний час працював у компанії, коли двоє директорів запропонували йому стати одним із керівників юридичної особи.
Протягом певного періоду часу, поки чоловік був співдиректором, компанія не подавала органам влади податкової звітності, а також не сплачувала податки та страхові внески за своїх працівників. Після того, як Бусуттіл звільнився з компанії, остання збанкрутувала.
Пізніше податкові органи зобов'язали колишнього співдиректора сплатити від імені компанії 323,5 тис. євро податкового боргу.
Чоловік звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 6§2 (презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що до нього була застосована презумпція винуватості. Він був директором компанії, але від нього була прихована ситуація із податками та звітністю.
Але суд у Страсбурзі не побачив у цій ситуації порушення конвенційних гарантій.

4. Судова практика
Щодо реалізації з електронних торгів земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства
Заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок не поширюється на громадян - власників земельних ділянок із видом цільового призначенням для ведення фермерського господарства, які набули право власності на них на підставі цивільно-правових угод у результаті прийняття спадщини, у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України.
https://verdictum.ligazakon.net/document/97242697

Щодо одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову
У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі.
https://verdictum.ligazakon.net/document/97656944

Щодо достовірності доказів знаходження на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння
Результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.
https://verdictum.ligazakon.net/document/62054104

Повернення до списку