Пн-Пт 09:30 — 17:30

ЛІГА:ЗАКОН ЮРИСТУ НОВИНИ ТИЖНЯ

ЛІГА:ЗАКОН ЮРИСТУ НОВИНИ ТИЖНЯ

13.09.2021 1. Нюанси опрацювання інформації, що надається адвокатами, як об’єктами первинного фінансового моніторингу
Міністерство фінансів наказом № 440 затвердило Принципи опрацювання одержаної від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій.
Під час аналізу інформації Держфінмоніторингу дотримується наступних критеріїв:
1) економічний сенс та мета фінансових операцій (діяльності);
2) вид активу або форми розрахунку, що використовується під час проведення фінансової операції, та сума фінансової операції;
3) відповідність фінансової операції (діяльності) задекларованим доходам, характеру та змісту діяльності учасника операції;
4) місцезнаходження, місце проживання або місце перебування учасників фінансових операцій;
5) зв'язки учасників фінансової операції з політично значущими особами, членами їх сім'ї та/або особами, пов'язаними з політично значущими особами;
6) предмет угоди між учасниками фінансової операції, а також фінансові інструменти, що використовуються під час проведення фінансової операції.
В свою чергу, при стратегічному аналізі перевіряються тенденції легалізації доходів, типології легалізації доходів, повторюваність процесів, які пов'язані з відмиванням доходів, область впливу чи розташування легалізації, тип використовуваних операцій, діяльність пов'язаних учасників фінансових операцій, які використовують професійні мережі відмивання коштів.

2. Недобросовісна конкуренція у сфері реклами лікарських засобів

Нова реальність, яка запанувала з початку 2020 року, змусила кожного замислитись про своє дорогоцінне життя і вжити максимальних заходів задля захисту свого здоров'я від небезпечного вірусу – гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Фармацевтична індустрія швидко оцінила панічні настрої населення і вийшла на ринок зі своїми пропозиціями щодо подолання хвороби. Для промоції поглядів на убезпечення від зараження та лікування було застосовано дієвий механізм – рекламу. У пострадянському просторі – це один із найкращих чинників впливу на свідомість людини під час прийняття рішення щодо застосування певного лікарського засобу.

Захистити психіку українського громадянина від нав'язливої та маніпулятивної реклами лікарських засобів покликана низка юридичних бар'єрів – Конституція України, чинна Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, закони України "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про рекламу", "Про лікарські засоби".

Статтею 42 Конституції України визначено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів; забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Згідно зі статтею 10bis (Недобросовісна конкуренція) Паризької конвенції про охорону промислової власності країни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції. Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. Зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

3. ВС про порядок примусового виконання судового рішення немайнового характеру про витребування майна

У справі № 201/12569/16 рішенням суду витребувано з володіння боржника автомобіль марки Toyota Land Cruiser і зобов'язано передати його стягувачу. Стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. Приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди і штрафу, та постанову про розшук майна боржника. Боржник направив приватному виконавцю лист, яким повідомив, що не відмовляється від добровільного виконання рішення суду, проте майно знаходиться у його родича. Це змусило стягувача звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця.

Верховний Суд погодився, що бездіяльність приватного виконавця є неправомірною. Так виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб і в порядку, які встановлено виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам і прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Зазначення в судовому рішенні про задоволення вимог щодо витребування з володіння майна та зобов'язання передати його власнику передбачає вчинення державним чи приватним виконавцем дій щодо вилучення такого майна в боржника та передання його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення суду самим боржником. Отже, рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 60 Закону № 1404-VIII, через вилучення майна в боржника та передання стягувачу предметів, зазначених у рішенні. Також Верховний Суд зазначає, що обов'язком державного та приватного виконавця є вжиття всіх передбачених законом заходів для виконання судового рішення. Якщо державному чи приватному виконавцю не зрозуміло рішення, порядок його виконання, то виконавець не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про роз'яснення рішення суду та встановлення порядку виконання рішення. З метою його виконання державний і приватний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

 




Повернення до списку